- неодмінно
- —————————————————————————————неодмі́нноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
неодмінно
Смотреть что такое "неодмінно" в других словарях:
неодмінно — Присл. до неодмінний … Український тлумачний словник
неодмінно — [неиоудм’і/н:о] присл … Орфоепічний словник української мови
неодмінне — присл., діал. Неодмінно … Український тлумачний словник
безперемінно — 1) заст. Присл. до безперемінний. 2) присл., діал. Обов язково, неодмінно … Український тлумачний словник
невідмінно — присл., рідко. Те саме, що неодмінно … Український тлумачний словник
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
будь-що — I будь чого/, займ. неознач. Все одно (байдуже) що, що завгодно. II присл. За всяку ціну; хай там що; за всяких умов; обов язково, неодмінно … Український тлумачний словник
зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… … Український тлумачний словник
конче — присл. 1) Неодмінно, обов язково. 2) Дуже, вкрай … Український тлумачний словник
миленький — а, е. Пестл. до милий. || у знач. ім. миле/нький, кого, ч.; миле/нька, кої, ж. Кохана людина. •• Як миле/нький неодмінно, само собою … Український тлумачний словник
